Посв"ята Надії Савченко.
Ми чуємо слова її з-за грат.
Не переможе бранку підлий кат.
Хоч хижо усміхається в крові
і точить далі гострі пазурі.
Надію має Надя що почують
той крик,що виривається з душі.
Таку незламну,мужню її душу
запам"ятають кляті палачі.
Той день перевернув усе життя,
бо викрадали долю,майбуття.
І очі завязали їй-не бачить.
Феміда в цьому світі теж сліпа.
Неправда у суді перемога.
А звір гарчить з Кремля,
брехня аж свище.
Та безнадії в погляді нема.
Бо не одна Надія,не сама.
В когорті тих,хто не схиливсь до ніг
нікчемних супостатів і пустих.
Бо зло робити розуму не треба.
Їх царство на землі,а не на небі.
З землі узяті та й у землю підуть.
Не оживив їм дух із праха тіло.
Здається тільки що вони живі.
Та очі мертві.І зло заманює
їх душі в нетрі.
З тобою ми,землячко.Є надія
такою має бути Україна.
Красива,мужня і незламна в горі,
бо вже напились упирі із серця крові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650265
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.03.2016
автор: кацмазонка