Вже весна не за рогом, а ось на порозі.
І всі двері відкриті для теплих вітрів,
То чому не приходиш, чи блудиш в дорозі,
А чи, може, транзитом, де іншу зустрів?..
То снігами мело, то гуляли морози
І стікали свічки, коли струм пропадав.
Тоді в серці моєму селилися грози
І, здавалось, ось-ось - і все змиє вода...
Та якби можна пам"ять мою сполоскати,
А під сонцем на вітрі думки постелить
І ніколи вже більше тебе не згадати,
Щоб забути, як зраджене серце болить...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2016
автор: Наташа Марос