втрачати намарно час
це наче шукати копійки
у магазині
біля прилавка
і касира
з роздвоєнням
особистості
обом же зрозуміло
що їй нафіг не потрібні
твої копійки
але тихо вдає
ніби оці малі залізячки
предмет її першої
необхідності
і взагалі вона не виживе
у цьому брутальному
світі
доки не отримає
від тебе
усі монети
усі до останньої
останню залиш собі
на пам'ять
як спогад
на вдачу
9 березня 2016 [09:35]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650330
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2016
автор: Віктор Шупер