Не ілюзія страху, охопила розум
і темним відтінком затьмарила його,
а чорною сажею розповсюдилася схоже
війна, що не змикає очей…
***
Війна, що поглинає радість, приносить жалобу
руйнує, калічить, вбиває і знову знаходить
тих, хто ще не відчув гіркого присмаку,
а хто канув у вічність, лише поспівчуваємо близьким.
***
Хочеться зібрати сміливість та волю в єдине
та де ж це все взяти, знайти в собі сили
втрачений патріотизм і натхнення відверто
заблукали далеко, серед розмов та реплік.
***
Багато хто зажадав би знайти вороття
все повернути, зійти із хибного шляху
невже безнадійним здається такий вибір звитяг,
де кращого вартий кожен без винятку.
***
Пора скинути вуаль підлості та безчинства
тоді з`явиться він, світлий і ясний розум, наче день погожий
усмішка на лиці, як знамення у руці
де зрада і зухвальство зникають за ширмою акторства.
***
Цінуємо, пам’ятаємо пролунає пісня
наших славних героїв, що стоять там звісно
за Нашу країну, неньку Україну
нехай їхня слава не проходить мимо.
Слава Україні!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650446
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 10.03.2016
автор: DOS&DOC