Заїдає побут, заїдає…
Тарілки, миски, плита, борщі.
Думка, ніби злякана, зникає
Де тут, боже, з’являться вірші?!
К бісу побут! Все! Не буду мити
Тарілки, перейдемо на чай…
Неймовірно хочеться творити,
Та чомусь охоплює відчай.
Не вловлю й рядочка, пропадає
Образ, рима, сонна і мілка.
А в уяві – булка виринає
І печеня – та смачна ж яка!..
Знов топлю, варю. А що робити?
Все кипить – і я спішу, спішу…
І рядки струмують – не спинити,
І, борщу поївши, я пишу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2016
автор: Галина Будянська