Змією в’ється і повзе,
І в душу хиже зазирає,
Коли людині не везе,
А надія в ній вмирає.
І вже готує гадів бал.
Злорадно точить кігті.
І скаже тост за твій провал,
Навіть, коли переміг ти.
Він буде поруч все життя,
Ти не посадиш його в банку.
Його не вб’є твоє кляття,
Що вечора, що дня, що ранку.
Та не здумай впасти духом,
Дочекайся вже світанку.
Нехай невдача буде пухом.
Він ще отрима прочуханку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650512
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 10.03.2016
автор: Лерія Кіт