Але жива…

[b][color="#002bff"]Гримнув  грiм,  як  святе  причастя,  
В  неспокої  душа  але  жива...
Розвіяв  вітер  полем  моє  щастя-
В  обійми  взяла  ніченька  -  вдова.

Мов  веретено  крутяться  слова,
І  знов  біжать  не  в  радість  нові  дні.
А  від  думок  сивіє  голова,-
За  що  усе  це,  Господи,  мені...
09  03  2016  р  
Вікторія  Р[/color][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650593
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2016
автор: Виктория Р