НЕ ВМИРАЄ НІКОЛИ НАДІЯ!!!

(  НАДІЇ  САВЧЕНКО  )


Вона  синього  вітру  просила,
Щоб  підтримав  за  зламані  крила...
А  він  їй  відповів:
,,Хіба  можу  чогось  я  додати
Тій,  хто  силою  слів,
B  сотні  тисяч  разів,
Та  сильніша  за  мене  й  за  ґрати,
Щоб  між  круків  там  сміло  літати?...``

Вона  світла  у  сонця  просила,
Бо  самій  вже  світити  несила...
Відповілося  їй:
,,Хіба  можу  я  світла  додати
Тій,  хто  ясністю  дiй,
Недвозначних  подій,
Там  де  інший  вже  б  зрiкся  стояти,
Ти  навчаєш,  як  треба  сіяти?!..``

А  тепла  у  вогню  попросила,
Бо  гадала  ,що  вce  розгубила...
І  сказав  їй  вогонь...
,,Хіба  може  зігрітися  мрія,
Що  з  гарячих  долонь,
Жаром  нищить  полон,
Ненависного  всім  лиходія?
НЕ  ВМИРАЄ  НІКОЛИ  НАДІЯ!
-----------------------------------------
І  розносять  по  світу  подію
Вітер,Сонце  й  Вогонь  про  Надію,
Що  сказала  катам:
,,Вам,  прокляті,  мене  не  здолати!
Богу  душу  віддам!
України  -  не  здам!
Моїх  крил  ви  не  в  силі  зламати!
Не  боюся  я  більше  вмирати!

10.03.2016  Portugaliya

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2016
автор: VIRUYU