Люблю я тебе - Україно!
До тебе лечу, як до мами,
Зібрала ти нас у родину,
Я це відчуваю з роками.
Де кручі Дніпрові й Карпати,
Таврійські степи і Полісся,
Зуміла ти нас об’єднати,
Щоб сила і розум вознісся.
Хоч п’ють вороги кров із тебе,
Та в тебе сини є і доні,
Що можуть очистити небо,
Окремі із них ще в полоні.
Та й тих москалям не зігнути,
Бо воля в душі в нас козацька.
Недавно ми скинули пута,
Тепер вже не зв’яжуть зненацька.
Люблю я тебе - Україно!
Щаслива будь, нене, віками!
Гуртуй і надалі родину,
Щоб воля бурлила річками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650651
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.03.2016
автор: Віталій Назарук