Не вчіть мене любити вітер,
Бо він настільки непостійний,
Що декілька лиш досить літер,
Як він зламає душу й стіни.
Не вчіть мене любити мову,
Перлинно-ніжну, пелюсткками
Вкриває шлях вона до мами,
Що вчила вірною буть слову.
Не вчіть мене любити сина -
Мою краплиночку єдину.
Розтану, кригою застигну -
Весь світ для матері - дитина.
Не вчіть любити Україну.
Мовчу, не значить, що байдужа.
Вона - для серця вічна ружа,
Сльоза і кров - живить стеблину.
НЕ ВЧІТЬ ЛЮБИТИ УКРАЇНУ.
11.03.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: Ліна Ланська