Безплатним сир буває тільки в пастці.
(Народна мудрість)
Але миша оплачує цей сир
щонайвищою ціною — власним життям.
(Відповідь народної мудрості
народній мудрості)
Так кожного ранку зривати завісу примарливу сну,
Щоб в стіну все тих же незрушних марнот знов упертися
лобом...
З тієї ж все перестороги про пастку і сир знов почну,
Немов не з тієї ноги, цей виснажливий біг з тінню
в ногу:
Я знаю, безплатність свою виправдовує пасткою сир,
Оцю ж безкорисливість власного болю
чим виправдать зміг би
Жебрак на узбіччі (щоранку отут він, на розі, сидить) —
Від помсти очей цих тікать, все одно, що від власної тіні.
На вулиці, як на долоні торговій прилавка, прикрить
Нагу співчуття безпорадність не вдасться — почнуть
приміряти
На виріст вітрини твою наготу, як приховану хіть,
В дзеркальному множенні всіх безсоромних твоїх відображень.
Тікати? Куди? Облямований вірою дороговказ
Ще вчора тримав перехрестя часів в широті перспективи —
Сьогодні ж сліпучий розвихрений розпач жебрачих проказ
Обрушує крок бездоріжжям часів на узбіччя, в безвихідь.
Для чого пишу? — Щоб на мить хоч набридлі вериги нужди
На зболені плечі віршів з наших струджених спин
перекласти.
Безплатно! Безплатно! Не бійтесь! — Бояться. Тікають.
Ех ти ж! –
У кожного в серці та ж пересторога про сир і про пастку...
Поети безплатні! Не бійтесь! — Бояться!
Не вірять в безплатність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2016
автор: Пересічанський