А долоням

Лісорубу  правда  гола-  
Ліс,  сосна,  удар,  сокира,  
З  гуркотом  впаде  від  болю  
Нам  на  душу  манна  біла.  
Потяги  клекочуть  в  скелі,  
Сиплють  шумом  потойбічним,  
В  них  ледь  загадкові  двері-  
Той  зайшов,  а  інший  вийшов.  
Кораблі  шукають  порту,  
Якір  м'яко  в  вату  моря.  
І  нема  для  них  звороту,  
В  кожного  своя  є  доля.  
А  долоням  лише  б  ніжність,  
Лише  б  у  чиїсь  долоні  
Наламати  з  дерев  свіжість  
І  заплутати  у  скроні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650852
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2016
автор: Поправка Юлія