Півники на воротях
Дитинства далекого потяг
Нас кличе в прошарок тих літ,
Де півні на наших воротях
Колись відчинились у світ.
Там мама була молодою,
Там батько чернявий юнак.
Життя з нескінченною грою
Легке, безтурботне на смак.
Буває простий цей малюнок
Зненацька постане в очах,
Як спогад про мамин цілунок,
Про стіни дерева і дах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2016
автор: Геннадій Деснянський