Схилилась до твого плеча -
І світ завмер,
Потріскували у вогні дрова.
Вмирала на вікні свіча,
Цвів ефемер,
А я пила нечувані слова.
Прискорив подих дивокрай
Тремтіння рук,
Від дотику нестримного - жага.
Бери усе, не віддавай
Лишень розлук -
Пекучий біль ще й досі не стиха.
Сто літ малюю вітражі
З очей твоїх.
Дім тут... стежина заросла.
Мені наснились міражі,
Один із них
Віддав мені пір"їнку із крила.
11.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2016
автор: Ліна Ланська