Самокритика

Стрибнула  я  в  поезію  як  в  магію
І  гралась  у  римовані  рядки
В  коктейль  для  музи  підсипала  магнію
І  кальцію  й  заліза  залюбки,

Була  у  мене  наче  фітнес-студія:
Корисна  їжа,  соки  та  чаї,
Та  тільки  от  Шопенова  прелюдія
На  "ні"  звела  всі  задуми  мої.

Я  доторкнулась  тут  до  чогось  вічного,
Відкрилось  потаємне  в  ній  мені,
Зустріла  серед  літа  пересічного,
Що  каже  -  мій  город  у  бур'яні.

І  ось  тепер  мені  вже  стало  соромно,
Додолу  очі  і  зніму  портрет.
Ще  не  запізно  і  город  вже  зорано,
Засію  щось  нове.  А  що?  Секрет.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650990
Рубрика:
дата надходження 12.03.2016
автор: Олена Акіко