[i]Львівська батярська пісня[/i]
Виконує – Ярослав Чорногуз
Аранжування – Віктор Ох
--------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k0agT2JOCd4[/youtube]
[color="#1a00ff"]В Стрийськім парку ми ся здибали з тобов.
Межи нами ся зашпортала любов.
А та любов як чорна шмата, шо на вітрі ся калата
За тобов, моя кохана, за тобов.
Ти важєй, моя кохана, ти важєй.
Свої очі в чорну фарбу не мачей,
Бо ті фарба виїсть очі.
Хто ж тебе сліпаку схоче?
Ти важєй, моя кохана, ти важєй.
У трамвай ти на ходу не залажєй.
Бо трамвай хопит за ногу і потєгне на дорогу,
Ти важєй, моя кохана, ти важєй.
Ти важєй, моя кохана, ти важєй.
З самольота з парашутом не скачей,
Парашут ся не відкриє,
Хто ж тоді ми ноги вмиє?
Ти важєй, моя кохана, ти важєй.
Ти важєй, моя кохана, ти важєй.
До сусіда, до Івана не лажєй,
Бо Іван така скотина – раз і два і вже дитина.
Ти важєй, моя кохана, ти важєй.
А в той вечір із дахівки падав дощ.
Ти сиділа в теплій хаті й жерла борщ.
Ти сиділа в теплій хаті й напихалася борщем,
А я мокнув як той дурень під дощем.
Якось раз сказала ти мені: "Іван,
Приходжєй, ми разом ляжем на диван."
Кілько раз до тя приходив, бився мордов я об сходи.
Ну а вчора ти поставила капкан.
Було літо, була осінь вже зима.
Темнов стежков ти із танців йдеш сама.
Я тебе підкаравулив і ти пішла додому з гулев.
Була в нас одна дівчина, вже нема.[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2016
автор: Віктор Ох