Сцена 11


41*  (+)  війна  присвяту  тиші  наспівала…
   (совісті  порталу  …)

Таких  пастельних  кольорів  у  тиші
Ще  з  юних  голосів  не  зустрічав!
Чужеє  серце,  –  як  моє,  ти  пишеш…
Невже  і  я  колись  
                                                   так  тишу  колисав?!.


42*  народжують  легко,  граційно  і  лоно  моє,  і  природи!

Метафори-квІточки  нА  всі  смаки  й  вподобання
Творю  день  і  ніч  –  нескінчЕнна  уява  б’є  в  тім’я!
Погляньте:  животик  у  Музи  росте!  –  то  від  сім’я
Кульбабки?  чи  вітру  то  ґвалт?..  чи  від  Муза  кохання?..


43*  «  я  слова  стихии  отдамся!..  –  чем  Муза  свово  уморю…»

Нахватавшись,  как  вшей,  этих  модных  и  умных  словечек
Изучу,  где  там  точки  те  ставят,  одну?  или  три?..  –  
Ах,  развратник-амур  (иль  сатир?)  шепчет  «стих»!  (День  да  вечер
Вместо  супа  –  «творю,  как  варю»,  от  зари  до  зари…).
----
*сатир  –  мифическое  сексапильное  развратно-вальяжное    
жизнерадостное,  любящее  нимф  и  пьянство  человекоподобное  существо
из  свиты  бога  Диониса  (с  ногами  козла…)
ну  оооочень  что-то  знакомо!!?..  (когда  в  зеркало  гляжусь...)


44*  «і  не  тра  мінє  тих  муз!  -  музи  самі  учатця!»

Ну  нє  очень  вмію  я  на  українській,
А  на  руську  стану  –  слизько  всьо  і  в  ком!
Та  пусте!  Плету  ці  вірші  нудно-прісні  –  
І  шо  мовой  –  то  мура,  що  языком…
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651026
Рубрика:
дата надходження 12.03.2016
автор: Касьян Благоєв