Отак спливуть її роки,
Їх час, мов кіт голодний, злиже –
Не діткнеться його щоки
І не відчує дух Парижа.
Смерть її вхопить, мов хижак,
У зимну зодягне кирею.
Невже все буде саме так,
І мрії ляжуть разом з нею?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)