Ні, не здолати той народ,
Що проти ворога здибився,
Де кожен другий – патріот.
Із діда-прадіда ще бився
За землю, рідну, він свою,
За власний дім і за родину,
За волю в серці і в краю,
У цю лиху важку годину.
Для нього воленька – свята
Й земля своя – то найрідніше.
Така ж і молодь підроста:
Їй Україна наймиліша.
Вогонь і кров, метал і смерть –
Війни незмінні атрибути –
Сьогодні їх у нас – ущерть,
Та Україні – жити, бути!..
8.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651076
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.03.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)