Кохалися чорнобриві
З тими москалями,
А вони ж були шкідливі
З нашими дівками!..
Пограються, та й поїдуть
Подалі за очі,
Зі собою не беруть,
Брати ж бо не хочуть!
Чорнобриві .. Сум в очах,
Нема для них втіхи,
Ждуть, буває, попервах,
Набрякнуть повіки.
Плачуть тужно… Що робити?
Така ото доля!
Згодом родяться і діти,
Бува, серед поля…
Нема татка в сиротинки,
А в матінки мужа.
Що-то жде ото дитинку,
Як ненька нездужа?
Покотиться по Вкраїні,
Як курай від вітру…
Пощастить, коли в хатині
Молока з півлітра!
…Кохалися чорнобриві
З тими москалями,
Та ставали потім сиві,
Діти- байстрюками!
13.03.2016
Художник - Тарас Шевченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2016
автор: Людмила Дзвонок