Іду... Куди?.. Та все одно...
Топчу бруківку крок за кроком.
Хмелію... Спогадів вино
Вдаряє в голову нівроку.
А день згасає, як свіча,
Кидає видовжені тіні...
Так довго без твого плеча
Тебе забути вже повинна.
Уривки спогадів п'янких
І суєта вечірніх вулиць
Сплелися у єдину мить
І на години розтягнулись.
Запалить вечір ліхтарі,
Одягне вулиці в намисто...
Це місто спогадів і мрій
Тече по венах смутком чистим.
Так солодко отак іти,
Вдихати вечір по краплині,
Коли сплелися, як мости,
Смуток і місто у єдине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2016
автор: Просто Тетяночка