Наобіцяв дощу похмурий ранок,
сховався в смуток безнадійний день.
Лиш цвіт герані й білизнá фіранок
застерегли настирливу мігрень.
Численне птаство обживає стріхи,
з зусиллям дятли розганяють сум.
Хитає хвіртку протяг ради втіхи –
виводить сад з докучливих задум.
Муркоче кіт в бабусі на колінах –
полює в сні на сонячне зайча;
минулим знімки діляться на стінах,
проклюнулось під квочкою курча.
Зраділа первісткові зозуляста курка –
клопочеться під припічком в коші.
Схопився кіт прожогом до пічурки,
у господині - радість на душі.
І сонце ген заворушилось в хмарах,
вернуло день з сумного забуття.
Хвостатий півень в чорних шароварах
закукурікав про нове життя.
14.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651490
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2016
автор: Галина_Литовченко