ВІРШ В СТИЛІ СИМВОЛІЗМУ
ВІТЕР колише дерева,
Грюкає в шибку грізно.
ВЕРБА йому шепче: "Не треба",
Та він агресивний все рівно.
Кида додолу квіти,
Толочить щосили траву,
На землю падають ВІТИ...
Не шкода, не сумно йому.
В трубу заглядає: "У-у-у!",
Здригається в хаті дитина.
Не стишеться Вітер, чому
Така неспокійна ця днина?
Бо в нього - своя боротьба,
Війну він веде із нами!
Дарма, що земля ця чужа,
Несеться він грізно ланами.
У клітці ПТАШИНУ тримає,
Чхати йому на усіх,
Та віри вона не втрачає,
Щоб стишився він і приліг.
Ненавидимо ми тебе, ВІТРЕ, -
За зло покарає Господь.
Я впевнена в цьому, повірте, -
Буде наказана плоть! (12.03.2016)
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651495
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.03.2016
автор: Світлана Крижановська