Приблизно восьма ранку. Йіду на роботу. Маршрутка забита. Стою на сходинці біля дверей.
Бах! - відчинилися на зупинці двері... а на мене ринула з вулиці хвиля весняного свіжого вітерця!
І ось... я вже не в задушливому бусику, а на березі зеленого океану, який має назву Весна...
І він б'є в мене на кожній зупинці свойіми прохолодно - шовковими хвилями, кидає в лице бризки ранкового запаху.
І так мені добре, що, здається, нічого немає кращого, ніж стояти в забитій маршрутці коло самих дверей і відчувати цю могутню стихію прохолодного, але такого вже весняного
повітря!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651570
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 14.03.2016
автор: Мирослава Жар