Вітаю

Сто  раз  палила  всі  мости  –
Вогні    -  під  дахом  хмарочоса.
Та  сум  гніздо  в  душі  мостив
І  я,  розпатлана  та  боса,
Крізь  кілометри,  мов  чумна,
До  нього  бігла  серед  ночі.
А  він  сидів  біля  човна,
Рибалив  і  думки  пророчі
Родив,  крізь  вуса  дим  пускав  -  
Один!  І  дух  торкався  раю!
Та  він  ніколи  не  ласкав,  
Лиш  кидав  неквапом:  «Вітаю!»



 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651604
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)