Я зараз змагаюсь зі страхом,
В якому зав‘язло минуле.
Якщо відьмаки, то почули
Захмарені очі над дахом.
Але я не можу зв‘язати
Походження збудженої тіні
Зі блиском у сонній вітрині,
В ранковій заглибленій ваті.
Даремно пильную я в небо,
Мішаю скло з кров’ю і пилом,
Хитаючи втраченим тілом,
В коханні лише є потреба.
В коханні лише сенс і вимір,
В душі, чі хіба то не в серці
Прозорі заглиблені дверці
І це був останній мій вибір.
Сльоза чи солодшою стане,
Чи може по висохнуть очі,
Потреба в тобі дні і ночі,
Це щиро і це не в останнє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65163
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2008
автор: vitamin_pp