Роздягли всю Україну,
Випили всі соки.
Поховались «бедуїни»,
За муром високим….
Для корита наче льохи,
Як воші в кожусі.
Куди глянеш їх Пророки,
Як гуси в Марусі…
Все клекочуть і гелгочуть,
Всюди дзяблоносі.
Україноньку лоскочуть,
Юди стоголосі…
Мають сутність блудодійську,
Бож Вовки... при власті.
В них генетика злодійська,
Як же їм не красти…
Їх обіцянки лукаві,
І гроша не варті.
Забрехалися миршаві,
Гієни в азарті…
У грудях щемить серденько,
Ж.де схаменися!
Прокидайся моя Ненько,
Уже час проснися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651797
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.03.2016
автор: Дід Миколай