Віра - хрест, надія - якір,
А любов - серце Душі.
Чи пам'ятаєш солодкі троянди весняних ночей?
Ти мене не втрачай, в пелені метушні...
В лабіринтах долі краплі дощу, звичної молитви,
Будень прожитих років та бажання струмками ...
Пишу зухвало сюжет Вічної повісті.
Підставлю долоню, в краплі дощу ...
Думку просту в прості рядки:
Серцем люби, як любити можеш тільки ти ...
Запитуеш: що робити, якщо за вікном злива?
Торкаюся берізки, - ласкаве тремтіння ніжної душі
Веде крізь ліси нитка Аріадни...
Ти вийдеш, диханням своїм Крила Віри наповни,
Щоб як ластівка гніздечко звити, і Жити,
Бо ж на останній брамі Господнього
Вогнянно написано: заради Життя - Жити!
У твоїх очах любов - наймогутніша енергія Бога,
З якою ні чого не може зрівнятися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651818
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 15.03.2016
автор: Промінь