В безодню ночі запливає ніжність
В мелодії, яка прийшла з тобою.
Складна вона й проста як вічність,
Де сплетені надія із журбою.
Мереживо сплітають флейти звуки.
Так лагідно з душею розмовляють.
Здається, що жадані ніжні руки
В солодкім сні до себе пригортають.
Дудук застогне невимовним сумом.
Про плинність часу і життя згадає
І хвиля туги вдарить наче струмом:
Нічого ж в світі вічного немає!
О саксофон, тобі всі компліменти!
Ніч віддалась тобі, не поспішає...
Тому і звуться духовими інструменти,
Бо дихають вони і в них душа є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2016
автор: Dixi