Янголи (пісня).
Твої очі сумні, як криниця без дна
В ній немає води. В ній сліз нема –
Вони витекли вщент. Вони висохли в сіль.
Тільки в скронях гуде, бо там корчиться біль…
Він на небі тепер і з свого вікна
Ти злітаєш туди у прозорих снах
Він тепер серед тих, хто пішов по стерні
І в бою переміг…крила склав на війні…
П-в.
Лицарі сяйва назавжди в небесах…
Жовто-блакитні янголи…
Небесна сотня вартових на місцях
Нам усміхається згори.
Моя рідна земля! Скільки горя і втрат!
Розриває тебе свавільний кат
Через купку людців потерпає світ
І від крові бійців рясно плавиться лід…
Тільки як не волать сліпим рабам –
Після зустрічі з смертю сам-на-сам
Розквітає любов і вщухає лють
І по рідній землі гордо «кіборги» йдуть…
Лицарі сяйва назавжди в небесах…
Жовто-блакитні янголи…
Небесна сотня вартових на місцях
Суворо дивляться згори…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2016
автор: kriwoy