Надія схудла, Надія зблідла,
А ти, козаче, смокчеш півлітра,
Пампушок з їв, голубці в сметані,
А те, Надії непритаманне,
Вона не бачить і вітаміну,
З-за грати пісня Вкраїньска лине.
Співає дівка, стоїть на варті,
Не заважає їй худоба та.
Коли ж візьме синьо-жовту стрічку,
То, кажуть, дивиться Путін, вничку,
На те яка вона чорноброва,
Та не один, бачили й Лаврова,
І Жиріновського, з раша-ради,
Ідуть вони, як до зоосаду,
Життя у них не бліде і сіре,
Надія тішить, і слух, і зір їх.
А що у нас на екрані бачать
Вкраїнські діти, скажи козаче,
кроляча морда в екрани тиче,
а це, як бачиш, не еротично.
Іди до Ради, на шинне паті,
Нехай повернуть нам нашу Надю.
Бо по хєр нам, ті тарифи, й ціни,
Нам треба тільки одне єдине,
Це кожен, скільки свідомий, знає,
Нам в Раді льотчиці не хватає,
Як тільки буде вона, покажуть
Фігури вищого пілотажу
Нам на екрані, а доки, звісно,
Нам звідти чути сумнії пісні.
Лише тоді, ми, Вкраїни діти,
Зумієм в Раді життю радіти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651908
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 16.03.2016
автор: Ригайло Вінцеслав