Тут пахне кавою... Цей затишний провулок
Сховався в лабіринті між дворів...
Стара кав'ярня з вікнами в минуле
Лікує серце стомлене з доріг.
Тут тьмяне світло і спокійні звуки,
І столик невеличкий під вікном,
І пряна кава зігріває руки,
І він сидить навпроти за столом...
Тут не працюють всі закони міста,
Тут у мовчанні в сотні більше слів.
Міські вогні розсипаним намистом
Яскраво відбиваються на склі.
Сюди не чути клекотіння вулиць,
Тут тільки кава, музика і... він,
Такий уже знайомий незнайомець
З очима тону кавових зернин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2016
автор: Просто Тетяночка