Ще не вдягала веснонька сорочки,
А землю вже збудили спориші,
Й побігли вниз розбуркані струмочки,
І завесніло в кожного в душі.
І пісня полилася-зазвучала,
Неначе арфи на вітрах струна,
Вона і сонце, й землю величала –
Співачкою ж була сама весна.
Ще сни останні додивлялась річка
Під покривалом сивим льодяним,
А вже вівсянка надувала щічки –
Супутниця цієї вже весни.
Горобчики ж до неї придивлялись
І слухали з синицями той спів,
Тепер вони уже не надувались –
Раділи сонцю, пісні і весні.
13.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651973
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.03.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)