Проживши роки, ми втрачаємо юність.
Проживши літа, ми знаходимо старість.
Одні з нас при цьому примножують мудрість,
А інші, на жаль, додають собі марність.
ДурнІ вилітають з дахів, як непотріб.
Розумні стараються все пережити.
Ми любимо завжди, коли поруч добрі,
Сміливі, відважні... а злих ненавИдим.
Ми любимо правду, хоча самі брешем.
Цінуємо вірність. та схильні до зради.
Плюємо на інших з високої вежі,
Як плюнуть у нас - то чомусь ми не раді.
Ми варті прислів'я "Моя хата з краю",
Ми гідні жебрацтва за хибні думки.
Ми всі просто люди, життя проживаєм...
Одні із нас діти, а інші - батьки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651991
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2016
автор: Інфант