Життя люблю й любитиму,-
завжди й понад усе.
Заради внуків житиму,
питання це ясне.
Й для себе також житиму,
й писатиму вірші.
І мрії ворушитиму
для серця і душі.
І квіти знову висію,
город свій оброблю.
Нікого я не висмію,
бо я людей люблю.
Я й землю зігріватиму
своїм палким теплом.
Всі сили віддаватиму
і з ласкою, й добром.
Рослини доглядатиму
й калину, і вербу.
І про садок свій дбатиму,
щоб був, як у раю.
І живність годуватиму,
без них не обійдусь.
І небесам служитиму,
їм вдячно поклонюсь.
За те, що в небі синім
хмариночки пливуть,
І на поля й долини
нам дощики несуть.
Життя я прикрашатиму,
нехай палахкотить.
І людям помагатиму,
щоб легше було жить.
І сонечку всміхатимусь,
і чистоти нап"юсь.
І Богу я молитимусь,
й в молитвах поклонюсь.
Молитви повторятиму-
щодень і наяву.
Всевишнього благатиму,
щоб зупинив війну.
В роботі завжди житиму,
завдання це ясне.
І білий світ любитиму-
завжди й понад усе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652022
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 16.03.2016
автор: геометрія