То сумно – жити одному з Бабаєм.
У рідній хаті, тай вперед ногами.
Хай іноді і пахне пирогами,
За стіл святковий сам один сідаєш.
Великий всесвіт не за пирогом,
А за порогом, муром і кордоном.
Тож відчиняйся і впусти його.
На милість світу – ворога твого.
Можливо, й вибачить твої прокльони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652088
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2016
автор: kanan