Прости, синочку

Ой,  сину  милий,  ти  мені  прости:
Як  мало  ти  прожив  тут  разом  з  нами,
Не  снились  кольорові  тобі  сни,
І  мало  розмовляли  вечорами.

І  вишиту  барвистими  нитками
Сорочку,  ми  не  втигли  дарувати,
Бо  вік  у  тебе,  з  юними  роками,
Війна  назавжди  сміла  відібрати.  

Зазнав  з  дитинства  долю  сироти,  
Йшов  по  життю  тернистими  шляхами.  
Твої  дороги  легкі  не  були,  
Бо  скроплені  сирітськими  сльозами.

Ой,  сину  милий,  ти  мені  прости
За  всі  свої,  в  житті,  поневіряння,
 Бо  не  зуміли  ми  уберегти,
Й  нам  залишилися  лише  страждання.  

Покинув  нас,  полинув  в  небеса.
Ти,  сину,  став  -  Героєм  України.
Та  біль  у  моїм  серці  не  згаса,
Й  душа  ридає  за  тобою,  сину.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652217
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Ольга Калина