Присвячую майстриням, які до Дня 55-річчя
рідного мого міста вишивають український рушник
Вишиваємо рушник на білому полі -
Ниточки яскраві, як на небі зорі!
Є і чорна, як земля - наша, найрідніша,
(В ній родючії поля, їжа найсмачніша!..)
Подивлюся на майстринь, на їхні обличчя –
Всі приємні, всі сердешні- нема протиріччя!
Як же хороше нам бути поряд один одного
В вишиванні рушника нашого, народного!
Посмішки, як сонечко, голоса чарівні...
Гарно вишивають (і не просять гривні)!
Хрестики рівнесенькі заповнюють поле,
Вишиваю, думаю: - Щастя дай нам, доле!
17.03.2016
На фото частина рушника, який вишиваю я,
це орнамент Одеської області.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652324
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.03.2016
автор: Людмила Дзвонок