Я не буду більше дзвонити
І писати не буду тобі.
Просто знаєш, вже набридло,
чути у відповідь лише гудки.
Так, я хочу тобі сказати,
Що подобаєшся мені,
Але краще мені згадати,
Що не сам ти у ці дні.
Що з тобою є та єдина,
Через кого про мене забув.
Так дзвонив ти мені щоднини,
А тепер вже вік не чув.
Знаєш і напевне так краще
Коли ти в далині,
Бо напевне серце пропаще
Вірило б лише тобі.
І нехай мене сум здолає,
І слізьми переповняться очі,
Але знай що тебе кохає
Просте й ніжне серце дівоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2016
автор: Тетяна Весна