Жирафи найвищі у світі тварин.
Вони їдять гілки дерев
Та листя рослин.
У жирафів довгі шиї
Та ще й стрункі ноги.
А на голові маленькі
Та прекрасні роги.
У самки дитина
Тільки одна.
І виховує дитину
Лише вона.
Дитя чотири роки
Живе біля мами.
Вивчає потрібні важливі уроки
І розглядає
Природні гарні панорами.
Дитину приймають в стадо
Через чотири роки.
Коли вона засвоїть
Життєві уроки.
Можуть жити в одній групі
І самці, і самки.
А обходять за день
Великі ділянки.
Самці б'ються між собою,
Але не за самку.
Просто кожен хоче відібрати
Для себе більш гарну ділянку.
П'ють воду дуже рідко,
Але по багато.
І сплять жирафи мало,
Хоч в будні, хоч на свято.
Дві-три години за весь день.
Жирафи проводять у сні.
А в інший час
Шукають їжу
Та слухають прекрасні
Пташині пісні.
Завдяки своєму зросту
Жирафи бачать достатньо далеко.
І це допомогає їм завжди
Швидко втекти від небезпеки.
Не заходять у болота,
А також у річки.
Бо у них вони потонуть
Як маленькі свічки.
Хижаки нападають
Лише на дітей.
Бо щоб здолати
Дорослих осіб
У них недостатньо
Сил та ідей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652369
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 17.03.2016
автор: Сергій Усенко