Я іду. Сіре мрево ілюзій на тлі роздоріж...
Темні сумніви п'ють мене - (оскаженілі вампіри!).
Із відмерлого поля зібравши волошки у вірш,
Йду шукати в пустелі оазу незламної віри.
Пролітають повз мене мільйони байдужих облич,
Лицемірство затяте - пронизливим струмом по спині.
Ти в змарнілому серці зерно прорости. Закурлич,
забери мене звідси на крила свої журавлині.
Кілька кроків у безвість (до тебе) - а скільки зусиль!
Я іду. Хоч лякають прокляттям пекельні Бермуди.
У мені - Магдалина, Ревека, Марія, Рахиль...
Як без тебе, мій світе, мій янголе-демоне, буду?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2016
автор: Уляна Яресько