Життя, на жаль, не безкінечне,
Пливе, як в небі диво - птах.
Я не втрачаю дні безпечно,
За кроком крок - торую щлях.
В вік зазирнула двадцять перший,
Хоч попіл куряву несе,
Силу і міць Господь небесний,
Віру, Надію й Честь спасе.
Все, що було, все - незабутнє,
Хоча і сила вже не та,
Мрії несуть мене в майбутнє,
За кроком крок - лиш до Добра.
Мрії мої і мої думи
Душі митарство - от і все,
А світ цей грішний був і буде,
Без мене він не пропаде.
В просторі я - лише пилинка.
Безмежний світ... Я не одна,
Життєва невмируща сила,-
Людина мудра і свята.
І не затьмаряться нам очі,
Зробить зуміємо ми все,
Писання істини пророчі
По всьому світу понесем.
І не згасить Людини мрію,
Краса земна - не відійде,
Любов і Віра, і Надія
За кроком крок у світ іде.
Життя даремно не відійде,-
Діти й онуки у нас є.
І Мрії наші, і Надії,-
Світ для нащадків збереже!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652577
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 18.03.2016
автор: геометрія