Як тяжко в панстві було жити,
які важкі були часи,
від пана лупки заробити
замість смачної ковбаси.
І ці часи вертають знову
народу волі не дадуть
пани знов вчиняють змову
і як завжди на нас кладуть,
на землеробів,шахтарів,
на лікарів та вчителів,
вони лишають їх зарплати
не цінять їхнього труда,
вони лиш звикли грабувати
і все нас гнати в нікуда.
Та ми не стадо,скільки можна,
всі хочуть доброго життя
душа пропаща і безбожна
і в вас не має каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2016
автор: Дон Астроним