Де ти сонечко тепле,
ясне і привітне
з тих часів, де так ніжно
фіалки цвіли?
Щем над краєм несе
серце, пам'яті вірне,
бо той дім, що кораблик –
зоставсь без щогли...
Ні дерев, ні бузку –
сам стоїш і сумуєш...
Де й поділися всі,
хто так пестив тебе.
Доль крилаті пісні...
Хтось на небі керує...
У віконце душі
з днів тих кішка шкребе...
19.03.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652723
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.03.2016
автор: Променистий менестрель