Сцена 13; Достойним!


49*  (С.)  мечоносцям  і  вічним  воїнам

Коли  минає  п’ятдесят  –  а  грає  кров,
І  ти  козак  –  ого!..  ще  й  пороху  –  доволі,
Не  піддавайся  тим  страхам  і  примхам  долі  –  
У  піхвах  міцним  меч  тримай  –  і…  будь  готов!


50*  (К.)  «спочатку  навчи  себе  сам!»

Мудрець  порад  життя,  що  ликом  так  безгрішний,
Скажи,  що  з  мудрості  для  себе  взяв?  –  пора  ж!
Ти  дні  наповнив  тим,  чому  навчаєш  інших?
Чи  і  в  тобі  росте  невігластва  діра?..


51*  «О.»;  посвячення  поету  і  Душі

Ти  будь-якій  душі  –  душа  життя  й  любові.
Володар  часу  ти,  і  простору,  і  слова,
Травинку  із  доріг  коханої  і  Всесвіт
В  собі  вміщаєш  ти,  –  пізнав-бо  душу  мови!


52*  («z.»)  гроза  для  графомана-невігласа  Касьяна

«Заходжу  на  сайт  –  і  ховаються  всі  по  кутках:
Тут  –  Яго,  тут  дзвін*  я  і  знаю,  де  кузькіна  мать!
Мене  вам  не  взять  на  «любов-кров»,  на  «ох!»  і  на  «ах!»,
Я  авторитетно  вкажу  всім,  як  надо  писать!»
----
*дзвін,  сигнал,  звістка,  дзвінок  –  узбецькою  занг,  zanq…
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652752
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.03.2016
автор: Касьян Благоєв