Люди - як кораблі

Ти  вчора  ще  був,  ти  вчора  ще  в  мене  вірив
Сьогодні  ж  так  холодно,  ніби  надворі  зима
І  спробам  моїм  вже  нема  ні  числа,  ні  міри
Забути  тебе  і  про  тебе,  бо  ж  знову  сама.

І  ніби  ще  вчора  мені  говорив,  що  любиш
І  ніби  ще  вчора  забирав  ті  слова  назад
Прийшла  вкотре  весна,  а  ти  мене  досі  губиш
І  всі  мої  спроби  кволі  та  й  невпопад.

І  все  це  як  вчора,  і  все  ніби  спогад  минулий
Пройшли  вже  роки  і  збилася  я  з  рахунку
Ми  наче  отой  корабель  давно  затонулий
І  нікому  до  нас  діла  нема  вже,  немає    рятунку.

Тебе  ж  пам’ятаю  так,  ніби  ще  вчора  прощались
І  то  майже  звичка  щовесни  писати  листи
Мабуть,  все  найкраще  між  нами  там  і  зосталось
На  дні  того  клятого  корабля  є  усі,  та  не  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652900
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.03.2016
автор: Ivanka B.