Дебати з собою…

                                         Вірші  пишу  завжди  з  любов"ю,-
                                         Про  те,  що  є,  а  чи  було...  
                                         Буває,  що  пишу  від  болю,
                                         Життя  шукаючи  весло.
                                         Шукаю  образи,поради,
                                         Якісь  несказані  слова,
                                         Щоб  в  кожнім  слові  доля  правди,
                                         Завжди  живильною  була.
                                         Буває,  що  пишу  поволі,
                                         Бува  -  струмком  на  бистрині,  
                                         Так  притупляю  смуток  й  болі,
                                         Хоч  і  невесело  мені...
                                         Буває  чітко  все  те  бачу,
                                         Про  що  висвітлюю  в  вірші,
                                         Бува  і  навмання,  незрячо,
                                         Та  все  від  серця  і  душі.
                                         Буває,  що  пишу  в  метаннях,
                                         І  відчуваю  крик  душі,
                                         І  в  добрім  настрої,й  в  стражданнях,-
                                         Мої  з"являються  вірші.
                                         Бува  не  хочеться  писати,
                                         Кому  потрібні  ці  вірші?..
                                         З  собою  я  веду  дебати,-
                                         Треба  писати,  а  чи  ні?..
                                         Бува  якесь  єдине  слово
                                         Заковиряє  в  голові,
                                         Тоді  вертаюся  до  столу,
                                         Й  рядки  з"являються  нові.
                                         Отак  у  роздумах,  в  жаданнях,
                                         (Як  засіваються  грядки),
                                         В  години  праці,  в  сподіваннях,
                                         Палкі  з"являються  рядки.
                                         І  знов  пишу,  пишу  з  любов"ю,
                                         В  кожнім  рядку  -  моє  життя,
                                         Мої  і  радощі,  і  болі,
                                         І  віра  в  світле  майбуття!..
                                                 
                                         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653001
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 20.03.2016
автор: геометрія