Жоржини

Вже  серпень  заступив  у  літо
І  відцвіли  пахучі  літні  квіти.
Поволі  йду  по  вулиці  села-
Я  так  давно  тут  не  була.
 
     Ген  майорять  хустиночки  над  тином,
     І  колір  цей  у  серце  мені  лине:
     Червоні,  жовті  та  строкаті,
     Неначе  барви  з  райдуги  узяті.

Я  зупинюсь  отут  хоч  на  хвилину  -
То  ж  не  дівочі  хусточки  над  тином:
А  то  розквітли  у  селі  жоржини,
І  серпень    місяць  -  ось  тому  причина!

     Беру  пелюстки  я  в  свої  долоні
     І  ніжно  пригортаю  їх  до  скроні:
     Тихенько  шерхотять,  говорячи  зі  мною:
     "-  Поділимось  красою  ми  з  тобою!"

Ні,  не  порушу  я  барвистий  оберіг.
Нехай  цвітуть,  поки  не  ляже  перший  сніг.
Жоржини  ці  -  окраса  нашого  села.
Я  ж  так  давно  тут  не  була!

       

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653003
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2016
автор: цумбуш