На смугу знову падає снаряд...
І в мить якусь закінчились патрони.
І міни, наче в шахах - креслять ряд!
З россії йдуть ворожі ескадрони...
Ти памам'ятєш, клятий, снайпер бив?
- Клав поруч, наче грався, знову й знову...
Він друзям моїм ввечері дзвонив -
Ми з ним, в "Десні", проходили строкову...
Пр.
За термінали "Новий" і "Старий"!
За ДУК, артилеристів, десантуру!
За 3-й полк, що першим прийняв бій,
аеропорту стримуючи мури!
День дев'яностий - ворог вже кругом...
Хтось думає, що бій за терикони....
Насправді йде війна добра зі злом,
де МИ у ній, роль, буферної зони!
Ганебно, наш, порушено кордон!
І битва ця залита кров'ю нації!
Для людства Україна - Рубікон!
крайній рубіж - межа цивілізації!
Пр.
Володимир Царенко
20.03.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653028
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 20.03.2016
автор: Володимир Царенко