Народе мій, не можу більше я мовчати!
Настав мені тепер той день і час,
Коли я маю всьому світові казати
Де правда є.І кривда.. В них і в нас.
Народе мій, я зазирнув у твої очі!
І певен я, тепер я не боюсь!
Бо в дні задимлені та спалахові ночі
З тобою разом за Вкраїну б”юсь..
Як жив я дотепер!? Чому ховав я слово!?
Не вчив Кобзар з могили над Дніпром!?
Пробач народе мій – забув я рідну мову.
Сокиру переплутав з «топором»…
Але тепер, народе, з дідової клуні
Дістав сокиру добру й замашну.
Почуєш скоро ти її гучне відлуння -
Рубати ворогів твоїх почну!
Твій перший справжній ворог – він не є із зовні.
Твій зліший ворог – на твоїй землі!
За Сотнею з Небес були ми смутку повні…
Вони криваві почали гемблІ!
Ці кляті вороги, спинаючись на трупи,
Із вереском повзли у кабінети.
І всадовили свої ниці, жирні дупи
У крісла золоті і туалети.
Тих, в кого гривнею в крові кишені повні,
І в золотому бруді кабінети,
Ми, українці - вільні, гарні, невгамовні,
Повинні підійняти на багнети!
Твій ворог ще – сам ти, з сусідом за штахетом!
Коли, знічів’я, п'єте на межі,
А проти танків хлопці юні.З мінометом
На вогневому гинуть рубежі…
Чи знаєш ти, народе,а хто такий москаль?
Чому в крові завжди оця падлюка!?
Москви не мешканець він,а шовіністська шваль
Без нації ця жадібна тварюка!
Це бузувір, якому в ріднім краї тісно,
Своє порушив – лізе на чуже!
Бий москаля у хвіст і гриву нині й прісно,
Щоб з пекла біс той , не вертався вже!
Таких іще багато ворогів у тебе,
Вони смертельні всі, нажаль, тобі!
Вставай!На тебе дивляться Брати із неба!
Ти станеш кращим, сильним в боротьбі!
…Народе мій, не можу більше я мовчати!
Настав мені тепер той день і час,
Коли я маю всьому світові казати
Де правда є.І кривда.. В них і в нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653047
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2016
автор: Чеширській Кіт